Holiday Shopping, або мистецтво купувати по-американски

У передсвяткові дні Америка зривається з гальм, тобто починає скуповувати в магазинах усі й не перебираючи. І справа не тільки в тому, що прийшов час для подарунків - дешево!!!

Уже другий рік Америка намагається видертися із кризи, особливо це позначилося на покупній здатності населення - вона дуже низька. Люди бояться витрачати гроші праворуч і ліворуч, тому що чимало тих, хто сидить без роботи або боїться не сьогодні-завтра виявитися не при справах. Так що перед багатьма дійсно коштує питання покупки хліба (ну й бензину, зрозуміло), а вуж потім...

Після 11 вересня 2001 року магазини просто вимерли - народ оклемався тільки до грудня, тому що різдвяні подарунки - це святе... Через змушене покупне голодування в людей руки чесалися, як би швидше позбутися зелених - і на величезних паркуваннях універмагів неможливо було приткнутися. І особливо подякувати за це треба магічне слово - SALE - розпродаж.



SALE
У передсвяткові дні дійсно ледве чи не на кожному стенді з товаром прикріплена табличка "Знижки" - причому, доходять вони від 20-40% аж до 60 %. І якщо у звичайні дні шмотка коштує баксів 50, то у свята все спускається до 20-30. Тому американці й дивляться тільки на ціну, до верху навантажуючи свої візки всякою всячиною. Нехай і не горить, але зате по дешевці. І якщо в касу довгий хвіст черги (і нехай не говорять, що в Америці немає черг), те в примірювальній два-три людини.

Але американці в ці дні купують не тільки подарунки, хоча на касі тебе відразу запитують, чи вибивати подарунковий чек ( тобто той, на якому не варто ціна - його прикладають до подарунка на випадок, якщо той не підійде - сторона, що тоді ухвалює, може прийти в магазин і обміняти його). У цей час американці займаються й поповненням свого гардероба.

Середньостатистичний американець ніколи не купить товар без знижки, тому що це чутливо для сімейного бюджету. Знижки на товари тут не тільки в передсвяткові дні (хоча свята в Штатах цілий рік - Різдво, Великдень, День Незалежності...)- у кожному магазині завжди є пари-трійка речей з 10-15% знижкою - і так у круговороті кожний товар устигає побувати на стенді розпродажу. Взуттєві магазини практикують половину ціни за більш дешеву пару при покупці двох - причому, це не повинна бути та сама модель.

І це зовсім не означає, що магазини бідують. Та ціна, яку платиш за нього на розпродажі, і є реальна ціна за цей товар. Не встигнув купити товар нібито зі знижкою, купуй втридорога. Поки йде знижка, наприклад, на джинси, купи собі парочку за 20-30 баксів, що всі й роблять, тому що купувати джинси за 50 зелених для американців рівносильне самогубству. Тому що адже реально коштують-те вони цю двадцятку!

Однак купувати що-небудь у передсвяткові дні - заняття не із приємних. У магазинах не проштовхнути, особливо в знаменитих американських "моллах", де на величезній території під одним дахом зібрані всілякі магазини, кафе, перукарні, ігрові автомати...

Магазини вічної знижки
Поряд з передсвятковими розпродажами у звичайних магазинах, є магазини так званої " вічної знижки". У них є все: одяг, взуття, посуд, постільна білизна, іграшки, книги... Краще скажу, чого там немає. Немає там порядку. Безумовно там усе розподілене по відділах, але розібратися в товарі... Ц магазин скуповува товар з універмаг й у виробник - велик фірм не мог дозволи с трима товар, що завалявшийся: одну непроданную вещь из прошлогодней коллекции или ту, на которую не оказалось І все це попадає в ці магазини - і ціна на них знижується у два-три рази, і для порівняння на ціннику пишуть оригінальну ціну. Наскільки ці дані правдиві, судити не беруся. Але ухвалюючи в розрахунки, які якісні речі можна знайти, поспішаю повірити. От саме складне і є - знайти, тому що кожна річ тут у двох-трьох екземплярах, а то й у єдиному, тому вибирати в розмірі не доводиться. Не підійшло, іди зітхай далі... З побутовими товарами простіше - коробки із чашками, зі склянками, зі сковорідками... Вони попадають у ці магазини через невеликі дефекти в упакуванні - розірваний пакет, зім'ятий кут коробки й таке інше.

Open box - гусарська рулетка
Для американців упакування дуже важливе, тому продаж товару в поганому впакуванні не за зниженими цінами розцінюється як злочин з боку продавця. Тому ціна на товар з дефектом упакування й у нормальних магазинах знижується. А взагалі існує поняття - open box (відкрита коробка), те пак товар з вітрини - це практика магазинів електроніки, адже тут завжди виставлені зразки моделей. Але от партія розпродана, і що ж робити з демонстраційною моделлю? Вона виставляється як Open Box, як правило, з 25% знижкою. А якщо поторгуватися, тобто помітити, що там-те в неї маленька подряпинка й усе таке, те можна скинути ціну й до 50%. І головне, ніколи не запитувати, скільки коштує Open Box, тобто не дати продавцеві зрозуміти, що ти готовий купити дану модель. Можна пройти повз неї разу три, щоб продавець сам до тебе підійшов, тому що ти для нього - знахідка! Справа в тому, що Open Box не підлягає обміну або поверненню, а викинути 100 баксів за річ, яка в потенціалі може виявитися неробочої, ризикне не кожний. Тому якщо хоч один потенційний "лох" найшовся, то продавець вистилится перед ним і скине за кожну порошину. У підсумку за копійки можна одержати чудову річ або подихи жалю про те, що скупий платить двічі.

Торг доречний
Взагалі в американських магазинах торг доречний, тому що більшість їх їх - це приватні крамнички, тобто хазяїн майже завжди перебуває в магазині серед продавців. У підсумку ти можеш назвати свою ціну за, що сподобався тобі товар (причому, якщо це остання одиниця товару, те можна скористатися вивертами Open Box), і якщо хазяїна влаштує твоя ціна, то ти виходиш переможцем. Взагалі майже в кожній ціні на такий товар (особливо якщо це меблевий салон) вкладено 5-10% "знижки", тобто ти змело можеш пропонувати хазяїнові суму відсотків на 5 нижче зазначеній на ціннику із упевненість, що твоя пропозиція його влаштує. А якщо ти прагнеш купити в нього дві-три речі, то піти, не одержавши знижку, буде великою помилкою із твоєї сторони.

Знижкова пристрасть
Пристрасть американців до всіляких знижок міцно ввійшла в рекламний побут Америки - та й була ця пристрасть колись свідомо вихована рекламістами у свідомості мас. Так, наприклад, кожний супер-маркет уводить для покупців пластикові картки - вони покликано ідентифікувати твою покупку, і головне - ти стаєш членом асоціації. І на всіх цінниках читаєш - ціна така- те, але для власників карт - у два рази менше. Це чисто психологічний вплив, тому що навіть якщо в тебе немає карти цього магазину, ти при першій же покупці просиш собі її оформити й купуєш за ціною для власників карт. Але психофізичний прапорець "знижка" спрацював. І ти будеш вертатися сюди ще й ще, тому що твої покупки записуються на твій електронний рахунок, і коли сума досягнеться певного межі, тобі нададуть знижку; або ще приємніше - твоя картка може "виграти" п'ятивідсоткову знижку на всі покупки протягом, наприклад, трьох місяців. Це теж рекламний хід - така "удача" звичайно наздоганяє тебе в перший місяць після оформлення карти, і ти радісно користуєшся їхньою знижкою, не йдучи в інший магазин, навіть якщо там товари набагато дешевше. І після тобі не піти - а раптом ще раз виграєш знижку.
Є ще більш витончений рекламний трюк. Суцільно й поруч бачиш магазини з величезними плакатами на вікнах "Go out of Business", і поспішаєш пошкодувати банкрутів так заодно поживитися із чужого лиха - магазин, що адже закривається, поспішає розпродати товар, що залишився, і знижує ціни капітально. Це здоровий глузд, і якщо люди з народження у цей магазин у його квітучі часи не заходили, то їм і здається, що товар повинен був коштувати отут астрономічно дорого, якщо зі знижкою ціна така висока - значить товар дорогою й гарний, і треба швиденько що-небудь купити. І так магазини місяцями "ідуть зі справи". Втім, деякі дійсно закриваються, але в основному це рекламний трюк. І покупці, знаючи всю таємницю, у який раз попадаються на цей гачок. Магазини - ця своєрідна розвага для американців, а для когось взагалі стиль життя. Основні покупки припадають на передсвяткові розпродажі, але це не виходить, що у звичайні дні не варто ходити по магазинах. Саме ходити - дивитися, вибирати, приміряти, радитися із продавцем, але... Не купувати! Хтось ловить із цього кайф, так що часто можна побачити людей, що виходять із універмагу голіруч, але такими задоволеними особами... Втім, для багатьох закуткових городків - похід з магазин, мабуть, єдина розвага. Універмаги тут величезні - переходячи з магазинчика в магазинчик, можна не помітити як і день пролетів...