OLPC
OLPC Foundation — некомерційна, вільна від податків організація, ціль якої — створення недорогого ноутбука, для використання його в якості навчального інструмента в школах, особливо країн, що розвивати. Концепція OLPC так само відома як «стодолларовый ноутбук».
У джерел створення організації коштують Сеймур Паперт (Seymour Papert), Николас Негропонте (Nicholas Negroponte) і Алан Кей (Alan Kay). Принципи розроблені ними викладені в книзі Негропонте «Being Digital». Фінансувати починання й активне в ньому брати участь узялися такі відомі компанії, як Google, AMD, Red Hat, Intel (пізніше покинула проект) і деякі інші
Спільно була розроблена концепція необхідного устрою. Насамперед, такий устрій повинний бути досить витривалим, бути готовим до падінь і сильній трясці. Так само воно повинне бути максимально простим у використанні — приміром, підключення бездротових мереж повинне здійснюватися «на лету». Немаловажним фактором є й економічність. Для нього потрібно створити спеціальне, простої й невимогливе до ресурсів ПО. І все це при вартості не більш 100 доларів США, інакше проект стає безглуздим по своїй суті. І до речі, згідно з концепцією, кожна дитина повинен був одержувати устрій безкоштовно ( принаймні в країнах, що розвивати).
Перша робоча модель була представлена в 2005 році. На її основі розроблений сабноутбук XO-1 — оригінальний устрій, що відповідає всім ідеям організації. Устрій (його складанням займається компанія Quanta Computers) побудоване на базі процесора AMD Geode, оснащено 128 Мб ОЗУ й твердотельным накопичувачем, ємністю в 1 Гб. Потужність цілком достатня для освітніх цілей. І все-таки творцям так і не вдалося укладеться в 100 доларів ( наприкінці 2008 року вартість його становила приблизно 200 доларів). Накладки виникали й виникають і з ПО, яке поки так і не довели до розуму.
Ноутбуки продаються безпосередньо уряду країни, який надалі розподіляє їх по навчальних закладах. Що стосується роздрібних продажів, те отут OLPC просуває наступну концепцію, так звану «Give One, Get One» — якщо їсти бажання придбати собі це чудо, то заплатити прийде відразу за два устрої — один віддадуть особисто Вам, іншої піде якій-небудь дитині з далекої бідної країни Південної півкулі. Причому дітям те він піде відразу, а покупцеві доводиться стояти в черзі місяцями. Природно, що такий підхід особливої наснаги не волає.
До проекту приєдналися й деякі країни. Такі, як Бразилія, Пакистан, Єгипет, Індія (пізніше вийшла із проекту, заявивши що й сама в стані створити щось подібне), Туніс… Зацікавленість проявляли й уряди США і Європейських країн. Спроби впровадження XO-1 уживали й Вроссии.
Організація періодично демонструє своє виденье того, якими будуть наступні моделі. Наприклад розповідалося про футуристичний — сабноутбуке, позбавленому клавіатури, зате оснащеним двома сенсорними екранами. Демонстрація концепту викликала суперечливі почуття — з однієї сторони такий устрій не міг не викликати заслуженого інтересу, а з іншого виникло занадто багато сумнівів. Насамперед, важко уявити собі, що подібна концепція збереже настільки низьку вартість, та й витривалість такого устрою викликає сумніву — все-таки воно потрапить у дитячі ручки. У Мережі відразу ж з`явилися думки, згідно з яким, настільки чудові концепти представляються лише з метою привернути увагу громадськості. А то й обвинувачення в тому, що проект OLPC поступово перетворюється дійну корову й прикриття для зовсім іншої, комерційної діяльності, що подальші плани його творців далекі від безкорисливої допомоги дітям країн, що розвивати. Хотілося б вірити, що це зовсім не так.
Штаб квартира організації перебуває в Кембриджі, штат Масачусетс, США (Cambridge, Massachusetts, USA).
Примітка Сама ідея ноутбука, створеного спеціально для творіння не нова. У березні 1997 року був представлений Apple emate 300 — мініатюрний ноутбук, позиціонований компанією як «ідеальний устрій для студента». На ділі ж вийшов лише трохи просунутий кишеньковий комп`ютер Newton (ніколи не пользовавшийся особливим успіхом у споживачів), оснащений клавіатурою. Висока вартість в 800 доларів США не сприяла росту продажів. У лютому 1998 року проект був згорнутий. Надалі Apple не вживала спроб створити подібний устрій, хоча й прославилася лінійкою emac — комп`ютерів, спеціально створених для утвору, масово разошедшихся як у навчальні установи, так і серед домашніх користувачів