Газпром
У світі небагато компаній, що користуються настільки суперечливою репутацією, як «Газпром». Ім`я корпорації нерідко згадується в ЗМІ, часто — російських, нітрохи не рідше — у європейські. Для багатьох у Європі це монстр, використовуваний Росією для політичного тиску й економічного гноблення цілих народів. Чим насправді є Газпром? Яка історія його діяльності?
Щоб уявити собі масштаб підприємства, досить одного простого факту — нинішній «Газпром» у часи радянського союзу був цілим «Міністерством газової промисловості СРСР». Тільки в 1989 році воно було перетворено в державний концерн «Газпром», а в 1992 році концерн приватизований, перетворений у РАО «Газпром», пізніше ВАТ «Газпром».
В 90-і роки минулого століття, очолюваний Ремом Вяхиревим ( до 2001 г) концерн і його діяльність неодноразово ставали інформаційними приводами для засобів масової інформації — він відзначився як у політичні ( у тому числі корупційних), так і економічних скандалах
Незважаючи на те, що концерн був найбільшим газодобувним підприємством у світі, іноземні компанії проявляли до його акцій обмежений інтерес — багато в чому, через непрозорість діяльності самої компанії і її дочірніх підприємств, дискримінаційних умов для іноземних інвесторів і др.
З 2001 року на пості глави «Газпрому» Р. Вяхирева перемінив Олексій Міллер, якийсь час головою ради директорів працював нинішній прем`єр-міністр Дмитро Медведєв. Із цього часу діяльність керівництва концерну була спрямована на повернення активів, загублених в 90-і рр., після приватизації численних операцій, що й пішли за нею, зміст яких для більшості населення Росії не був зрозумілий тоді й, тим більше, забутий сьогодні.
Сьогодні «Газпром» — це не тільки структура газовидобутку й найбільша у світі газотранспортна мережа. Усього більш 600000 км, у т.ч. на «магістральні» трубопроводи доводиться майже 200000 км, є масштабні плани подальшого розширення й будівництва мережі
Крім того, дочірні підприємства концерну займаються всілякими, у тому числі, зовсім непрофільними видами діяльності — Газпромнефть задіяна в нафтовидобутку ( по поставках нафти «Газпром» — у двадцятці найбільших світових виробників), Газпромбанк — управляє фінансами й багатьма непрофільними активами концерну, Газпром-Медіа — володіє коштами масової інформації: виданнями, телеканалами й радіостанціями, у тому числі, і, у цьому є деяка іронія, відверто опозиційними, начебто «Луни Москви». Для концерну з державною участю більш 51% — діяльність, на перший погляд, досить дивна
Так чи інакше, держава контролює гігантський «механізм», у керуванні якого 17% світового видобутку газу й більш 60% — російської, причому, при необхідності, поставки (або відсутність таких, гри із цінами й контрактами) легко можуть бути використані для політичного тиску на європейські т.зв. «партнерів», у тому числі — Україну, Польщу, Білорусію, балтійські і інші країни, залежно від поточної зовнішньополітичної ситуації. У всякому разі, у цьому обвинувачують Росію «партнери» концерну
Основним «пугалом» для «Газпрому» сьогодні є сланцевий газ — не новий, але, донедавна, порівняно мало використаний тип вуглеводнів (уся справа в специфіці видобутку). Його видобуток семимильними кроками розбудовується в США, останні надихають на співробітництво своїх європейських сателітів
Поки американські і європейські ЗМІ сурмлять про швидкий кінець залежності від ресурсів «Газпрому», варто пам`ятати, що достовірних даних на цей рахунок поки ні, ті, що є, не можна назвати достовірними хоча б тому, що вони мають чітко політичне офарблення
У результаті, подальші перспективи «Газпрому» вірогідно оцінити досить важко — занадто багато факторів впливають на положення компанії на ринку — починаючи від особливостей світової політики й закінчуючи наявністю газових ресурсів у тому або іншому типі сланців, наявності перспективних родовищ і т. п.
Можна припустити одне — якщо в «Газпрому» почнуться серйозні проблеми, вони неминуче почнуться й у російського населення. Занадто багато в Росії «зав`язане» на сировинний сектор економіки
Газпром у рейтингах