RIAA
Асоціація, що займається захистом інтересів звукозаписної індустрії в США, була організована в 1952 році. Спочатку вона займалася лише стандартизацією запису й відтворення музики ( у ті роки для цього використовувалися ще грамплатівки). Згодом, обов`язки RIAA розширювалися: вона починає відповідати за стандартизацію інших типів носіїв (касет, лазерних дисків, цифрових носіїв), а також за ліцензування й сертифікацію музичної продукції
Одним з основних напрямків діяльності асоціації можна вважати боротьбу з нелегальним поширенням музики. В основу боротьби з піратством довгий час був покладений простий, але досить діючий метод — просто величезні штрафи: за кожну незаконно скачанную композицію — близько 800 доларів; за викладання її в Мережу — 150 тисяч (!). Один за іншим пішли судові позови (їх кількість давно вже перевалила за 30 тисяч), які RIAA почала пред`являти користувачам, яких якимось образом викрили в скачивании нелегального аудиоконтента.
В 1998 році відбувся судових процес, у якому RIAA вимагала заборонити продажу МР-3 плеєра Diamond Multimedia Rio PMP300, та й взагалі, цей клас устроїв, як такий. Справа доходила ледве чи не до спроб оголошення формату МР-3 поза законом. На щастя, вимоги асоціації не були задоволена.
Доходило до курйозів: в одному випадку, що програв (простий службовець), якому присудили штраф в 2, 2 мільйони доларів, був «прощений» асоціацією (зменшений до 30 тисяч доларів штраф, рік виправних робіт і два місяці домашнього арешту не береться до уваги), за умови що він не тільки більше навіть і не гляне убік піратських файлів, але й буде вести активну агітацію «антипіратського способу життя» серед друзів, знайомих і випадкових зустрічних
 |
| Заклик байкотировать RIAA |
Така поведінка не могла не викликати протест у населення. На RIAA посипалися відповідні позови, у яких асоціацію обвинувачують у вторгненні в приватне життя й навіть у відвертому вимаганні. В інтернеті починають з`являтися обурені статті, а так само цілі сайти, що призивають до бойкотированию RIAA. Багато музикантів і колективи починають сумніватися в необхідності асоціації, сама назва якої викликає стільки негативних емоцій. У багатьох складається думка, що RIAA захищає лише права звукозаписних студій. Приміром, улітку 2009 року із пропозицією про розформування асоціації виступав музикант Річард Мелвилл Хол (Moby). На думку Річарда, методика залякування й наказывания меломанів за те, що вони прагнуть слухати музику — далеко не найкращий метод боротьби
Найбільше збурювання громадськості викликає той факт, що жертвами RIAA ставали люди не здатні постояти за себе — це й дівчинка-інвалід і мати, що поодинці виховує декількох дітей, і багато інші, далеко не самі забезпечені люди. Але ж у більшості випадків прямих доказів того, що вони скачивали або поширювали піратські композиції не було. Часом страждали люди, що погано розбираються в комп`ютерах, не говорячи вже про файлообменных мережах. Втім, не слід думати, що RIAA воювала тільки з мирним населенням. Судових позовів удостоювалися й багато файлообменные мережі. Ну отут коли як — часом перемога була на боці піратів, часом на стороні RIAA.
Вирізнилася асоціація й тим, що запропонувала прийняти закон зобов`язуючий власників комп`ютерів установлювати спеціальне програмне забезпечення, що контролює всі дії, які проводяться над аудиофайлами, а також постійно сканирующее носії інформації на наявність піратських файлів. Також розглядалося й таємне впровадження цих програм. чи Потрібне говорити, яку хвилю збурювань викликала ця пропозиція?
Середина 2009 року ознаменувалася тим, що RIAA нарешті-таки визнала, що технологія DRM, за допомогою якої здійснювався захист музичних файлів від копіювання, уже безнадійно застаріла. Причиною цього визнання стала величезна популярність інтернет-магазинів, що продають файли позбавлені цієї захисти (наприклад itunes Store, Amazon, Napster і багато інші). У випадку використання DRM виникало занадто багато проблем — приміром, деякі портативні устрої відмовлялися відтворювати такі файли, тому що були позбавлені підтримки даної технології. Спроба ж знайти композиції позбавлені DRM могли привести до обвинувачення впиратстве.
Надалі RIAA все-таки була змушено відмовитися від практики судових позовів і почати просто розсилати листа з попередженнями. Порядку мільйона в рік. Але це не занадто ефективна методика боротьби з піратами, оскільки реагують на ці попередження лише державні установи