Morgan
Автомобілі цього британського виробника немов би витяглися з початку ХХ століття, лише небагато «подрихтовав», щоб вони відповідали реаліям нашого часу. Це справжня знахідка для цінителів стилю «ретро» і ненависників занадто вуж сучасних технологій. Що й говорити, навіть корпуса цих спорткаров дотепер збираються вручну з дерева — чудовий анахронізм! На сьогоднішній день Morgan Motor Company — єдина компанія працююча в такому стилі
 |
| Morgan M4 |
Напевно священик невеликого приходу англійського міста Стік Лейси із графства Херефордшир (Stoke Lacy, Herefordshire, UK), навіть і не припускав, якою дорогою піде його син. Однак, заважати йому також не став. У результаті хлопчик, чиє повне ім`я звучало як Генрі Фредерік Стенлі Морган (Harry Frederick Stanley Morgan, він був також відомий як H.F.S. Morgan) одержав чудовий технічний утвір. У процесі навчання він захопився автомобілями й по поверненню додому зібрав собі невелику мотоколяску про три колесах. Ні про яке комерційне підприємство він і не замислювався, однак безліч самих похвальних відгуків про цей агрегат навели його на думку почати складання подібних малолітражок на продаж. Так в 1910 році народилася компанія Morgan, що займався легковими триколісними автомобілями. І видиме, вибираючи в якості логотипа крилатий хрест, Морган розв`язав згадати, що він все-таки син священика
 |
| Перший автомобіль Моргана |
Двомісні триколісні автомобілі в ті роки користувалися у Великобританії гарним попитом — коштували вони відчутно менше, управляти ними можна було із правами на водіння мотоциклів, та й податком воно обкладалися «мотоциклетним». Ну а до всього цього, Морган вдихнув у свої утвори спортивний дух. Саме перемоги в перегонах і забезпечили автомобілям Morgan відмінну рекламу. Триколісними автомобілями компанія займалася до 1952 року, коли попит на них зник остаточно. Втім, в 2010 році компанія «реанімувала» їх, представивши триколісну модель, створену спеціально для аматорів екзотичної старовини
Перший же чотириколісний автомобіль Morgan з`явився в 1936 році — це була модель 4-4 (у номері «зашифровані» чотири колеса й чотири циліндри).
 |
| Morgan Threewheeler |
На середину минулого століття довелися самі кардинальні зміни в дизайні — ґрати радіатора більше не були плоских, а закруглилася, ставши більш аеродинамічної, а фари сховалися в крила. Причина цього банальна — Morgan не провадила комплектуючі для своїх авто й довелося підганяти дизайн під ті комплектуючі, що можна було знайти на ринку. Згодом ґрати радіатора оновленої форми стали своєрідним символом автомобілів Morgan. Отут потрібно відзначити, що в середині 60-х з`явилася таки модель із дизайном, який можна було з певною натяжкою назвати «модерновим». Але її провал на ринку привів до «консервації» компанії — тільки вірність старовині. Причому досить довго це стосувалося не тільки зовнішнього вигляду, але й технологій — приміром, елементарні подушки безпеки з`явилися на автомобілях Morgan лише деяким більш десятиліття назад.
Втім, сучасні Morgan випускаються вже по інших принципах. Це високотехнологічні моделі з елементами старовини. Так, у них по колишньому дерев`яні корпуси, сполучені з ультрасучасними алюмінієвими сплавами
 |
| Morgan Eva GT |
Втім, поява моделі Morgan Eva GT показало, що компанія намітила для себе новий шлях, який можна охарактеризувати переходом від класики до футуризму. Цей автомобіль змело можна охарактеризувати одним з найсучасніших з технічної точки зору. Про те, що перед нами дійсно Morgan нагадує лише ґрати радіатора пізнаваної форми. Що ж стосується реалізації продукції, те й отут зміни — компанія планує знизити обсяги поставок ( від декількох тисяч, до декількох сотень у рік), піднявши при цьому пишнота й, як наслідок, вартість своєї продукції. Особливий розрахунки робиться на легендарність бренда. Гарний приклад того, як виробник дешевих автомобілів перетворився у творця автомобілів «не для всіх».
Morgan Motor Company як і раніше залишається сімейною компанією. Офіс і виробничі потужності її (дуже невеликі, до речі) перебувають у містечку Малверн, що в графстві Вустершир (Malvern, Worcestershire), куди компанія перебралася після закінчення Першої світової війни