Iveco-magirus

Виробник вантажівок і різної спецтехніки. Найбільше прославився як творець пожежних машин. Magirus (або Magirus-Deutz) з 1974 року входить до складу холдингу IVECO і називається з тих пор, відповідно, Iveco-magirus.

Уродженець німецького міста Ульм, що в землі Баден-Вюртемберг, Конрад Дитріх Магирус (Conrad Dietrich Magirus) знав про роботу пожежних не з_чуток — він і сам був професійним пожежним. Так що, в основі створеної в 1864 році компанії Feuerwehr-Requisiten-Fabrik C. D. Magirus, лежить власний досвід її творця. Споконвічно компанія провадила встаткування для протипожежної техніки, особливо прославившись різними конструкціями пожежних сходів. Тільки в XIX столітті були створено багато унікальних конструкцій — перші розкладні сходи, перші поворотні сходи, перша автолестница. У столітті Хх-М цей список доповнять такі розробки, як перші сходи з гідроприводом, найвищі пожежні сходи, перші сходи керована комп`ютером і багато чого інше


Feuerwehr-Requisiten-Fabrik C. D. Magirus однієї з перших почала пристосовувати самохідні транспортні засоби для потреб пожежних. Так, в 1903 році була почата спроба створення пожежної машини на паровий тязі

В 1911 році компанія стає акціонерним товариством і міняє назву на C. D. Magirus AG. А шістьома роками пізніше вже починається масове проведення вантажних автомобілів, у тому числі адаптованих і для пожежогасіння. В 1919 році Magirus починає випускати й автобуси

Криза, що панувала в Німеччині після Першої світової війни, підкосив компанію й нею заволодів банк, у якого вона брала кредити. А с 1935 року вона увійшла до складу компанії Deutz AG ( у ті роки, що йменувався Gasmotoren-Fabrik Deutz AG, а трохи пізніше й Klockner-Humboldt-Deutz AG), перетворившись у підрозділ іменоване Magirus-Deutz. У цьому амплуа компанія й проіснувала до появи холдингу IVECO. До речі, незважаючи на те, що злиття відбулося в 1974 році, перші вантажівки під брендом Iveco-magirus, з`явилися лише в 1982 році


Ьфпшкгы
150D14 FL (Saturn 150FHD-L) — 1960 рік
Узяте звідси


Тривалий час на вантажівках Magirus використовувався дизельний двигун з повітряним охолодженням. Через це, на місці, де звичайно розташований радіатор, був установлений вентилятор. Після злиття з IVECO, від цієї застарілої схеми відмовилися

Мабуть, період з 1935 по 1974 роки був найбільш яскравим в історії Magirus. У роки Другої світової війни в цехах її проводилася різна бронетехніка. Особливої уваги заслуговують кілька танків Pz.Kpfw. IV Ausf. З, у яких на місці веж були встановлені деякі подоби пожежних сходів. Називалося таке чудо Sturmstegpanzer. Їх планувалося використовувати за підтримки піхоти, щоб остання могла долати різні перешкоди й штурмувати високі будинки. Було це в 1940 році


Pz.Kpfw. IV Ausf. З, Sturmstegpanzer
Pz.Kpfw. IV Ausf. З, Sturmstegpanzer на транспортері.


У мирний час компанія продовжила випуск вантажівок і автобусів, не закидаючи й свого основного напрямку — пожежних машин. При будівництва БАМа, на початку 70-х років минулого століття, брали участь не один десяток вантажівок Magirus, закуплених радянським урядом спеціально для цієї мети. Водії, що управляли цими характерно-жовтогарячими вантажівками, фактично ставилися до особливої касти. До речі, деякі із цих машин експлуатуються й донині. А в місті Тында, що в Амурсокй області, який має неофіційний статус «столиці БАМа», навіть спорудили пам`ятник «будівництву сторіччя» — постамент, на якому був установлено один з «Магирусов».