CL9
Ця компанія практично нічим не прославилася. Ну хіба що, якщо не вважати двох моментів: у перших, засновником її був Стефан Возняк (Stephan Wozniak, «Woz»), відомий так само, як один із сооснователей Apple і як творець знаменитих комп`ютерів Apple I і Apple II; у других CL9 була першою компанією, що представила універсальний пульт дистанційного керування (ПДУ).
До початку 80-х років минулого століття, ПДУ стали самим звичайним явищем. Кількість побутової техніки й електроніки росла буквально на очах, а отже збільшувалося й кількість пультів. Тоді те Возняку й прийшла ідея створити універсальний ПДУ.
На той час він уже втратив інтерес до Apple. Компанія перетворилася в спосіб заробляти гроші, що було мале цікаво талановитому винахідникові. Для своєї нової ідеї Возняк заснував нову компанію. Спочатку він праг назвати її «Cloud 9», але потім співзасновник компанії, хтось Джо Эннис (Joe Ennis), виявив, що ім`я вже зайняте й вони розв`язали зупиниться на CL9.
Розробки йшли досить повільно. Але в результаті, восени 1987 року був представлений CORE UC-100 — перший в історії програмувальний універсальний ПДУ. На відміну від собі подібних, він був той, якого навчають, — його можна було підключити до комп`ютера й настроїти на свій лад. До незвичайних нововведень можна віднести й вбудований годинник — пульт міг виконувати задані команди в необхідний час. В основу ПДУ ліг процесор MOS 6502.
 |
| Упакування CORE |
Зовні CORE не відрізнявся добірністю — а-Образна біла пластикова коробка з набором квадратних і прямокутних клавіш і навіть Жк-Дисплеєм. Усього можна було запрограмувати до 256 різних команд. Харчувався устрій від Ааа-Батарейок. У комплекті з устроєм ішло 4 дискети з усіма необхідними програмами, кабель для підключення до комп`ютера й пухке керівництво користувача
И всі б нічого, от тільки для звичайного користувача CORE виявився надмірно складним. Важко уявити собі типового обивателя довгими зимовими вечорами, що копітко розбирає малозрозумілі коди. Правді ті, хто в підсумку розібрався минулого в захваті. Але таких виявилося занадто мало. У результаті проект виявився нерентабельним. Компанію довелося прикрити в 1988 році
Однак справа, почате Возняком не пропало даром — ідеями CL9 скористалася компанія Celadon. Вона побрала за основу CORE, перейменувавши його в 1991 році в PIC-100. Крім зміни назви, замінили й тип використовуваної пам`яті — тепер пульт не потрібно було перепрограмувати щораз після заміни батарейок. Справи цієї компанії йшли успішніше — вона існує й донині, випускаючи найрізноманітніші ПДУ.
Що ж стосується CL9, те про неї зараз мало хто пам`ятає. Але історія її — гарне нагадування про те, що поруч із кожним Стефаном Возняком, напханим геніальними ідеями, повинен бути свій Стив Джобс, здатний створювати на їхній основі компанії, що блищать
Докладніше про CORE можна прочитати тут.